КИЇВ. 12 серпня. УНН. Нещодавно заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка зробив заяву про недоцільність існування в Україні Військової прокуратури.
“Думаю, що військова прокуратура буде однією з систем, яка підлягатиме змінам ... Моя позиція в тому, що я не бачу необхідності в існуванні військової прокуратури”, — сказав Рябошапка, чим викликав дискусію не лише серед причетних до правоохоронної сфери, а й у суспільстві загалом.
Трохи сухих фактів
Військова прокуратура, з прямолінійністю притаманною армійцям, вирішила освіжити пам’ять заступника глави ОП, нагадавши про те чим власне займається і яку користь принесли державі військові прокурори за час своєї роботи з моменту відновлення структури у 2014 році.
Отже військовими слідчими і прокурорами за цей час:
— до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни притягнуто 263 особи, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 високопосадовець, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ);
— встановлено 160 місць незаконного утримання полонених (військовослужбовців ЗС України та цивільного населення);
— допитано 1800 потерпілих, яких незаконно утримували та катували військовослужбовці РФ та учасники терористичних організацій ДНР і ЛНР на території тимчасово окупованого Донбасу;
— передано до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду більше 1000 сторінок доказів російської агресії та вчинення її представниками воєнних злочинів;
— у справі щодо захоплення РФ українських військових моряків і суден поблизу Керченської протоки до кримінальної відповідальності притягнуто 15 військовослужбовців РФ. Міністерству юстиції України передано докази протиправних дій РФ для участі у розгляді Міжнародним трибуналом з морського права указаної справи;
— за результатами представницької діяльності заявлено позовів на суму майже 3,5 млрд грн, задоволено позовів на суму майже 2,5 млрд грн, попереджена незаконна реалізація державних підприємств на суму 52 млн грн, повернуто мобілізаційних резервів на суму 140 млн грн; повернуто 77 тис гектарів земель вартістю 2 млрд грн;
— до суду направлено 1300 обвинувальних актів по корупційним злочинам.
Чисельність військових прокурорів складає 6 % від загальної чисельності прокурорів, при цьому 75 % обвинувальних актів щодо злочинів відповідної підслідності направлено до суду саме військовими прокурорами. Щоденно військові прокурори в середньому затримували 2-3 осіб, проводили 8-9 обшуків і 13 “виїмок”, допитували 120 осіб, відшкодовували 250 тис грн, направляли до суду 17 обвинувальних актів.
І це далеко неповні показники роботи військових прокурорів.
“Вважаємо неприйнятними заяви щодо непотрібності військової прокуратури, які обумовлені поверхневим уявленням про її діяльність. Сподіваємося, що чергові реформи будуть конструктивними і обдуманими, позбавленими чиїхось замовлень, упакованих в реформаторську обгортку з бантиком”, — заявили військові прокурори.
Історія питання та сучасність
В Україні військову прокуратуру ліквідували в 2012 році за непотрібністю. З того часу розслідуванням злочинів у військовій сфері займалося Головне управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Однак з початком агресії Росії проти України Військову прокуратуру відновили. Влітку 2014 року за це проголосувала Верховна Рада.
Наразі військові прокуратури функціонують по всій території України. Інституційно вона має наступний вигляд: три регіональних військових прокуратури Центрального, Південного та Західного регіонів. У структурі кожної з регіональних військових прокуратур діють прокуратури гарнізонів: 11 — в Центральному регіоні, 10 — в Південному і 8 — в Західному.
Головна військова прокуратура є структурним підрозділом Генеральної прокуратури. І в ГПУ висловили свою думку, щодо ідеї ліквідації військової прокуратури.
Прес-секретар Генерального Прокурора Лариса Сарган нагадала, що саме Військова прокуратура передала до Міжнародного Кримінального Суду тисячі сторінок доказів російської агресії та вчинення її представниками воєнних злочинів.
“Військова прокуратура передала до Міжнародного Кримінального Суду тисячі сторінок доказів російської агресії та вчинення її представниками воєнних злочинів. Не „тієї сторони“, а російської! Може тому не потрібна військова прокуратура новій владі?” — написала Сарган.
Експертна думка
“Військова прокуратура потрібна, і ще потрібно створити військові трибунали. Не може країна і воююча, і не воююча, користуватися загальноцивільними і іншими нормами закону, коли йде війна. І судді, які розглядають цивільні справи не можуть розглядати справи про військові злочини. Вони в цьому не обізнані, це повинні робити спеціалісти. Ліквідують військову прокуратуру — ніхто нічого не буде вести, розслідувати”, — вважає колишній Генеральний прокурор Святослав Піскун.
Експерт одностайні в тому, що військові злочини потребують особливо підходу в розслідування, що міряти їх стандартами цивільного правосуддя неможливо.
Військовий експерт Олексій Арестович, коментуючи заяву заступника голови Офісу Президента про недоцільність існування військової прокуратури, висловив сумніви щодо того, що цивільні прокурори мають необхідні знання для того аби аналізувати процес прийняття рішень військовими.
“А хто тоді буде розбирати військові злочини? Зокрема, злочини під час бойових дій? Той самий Іловайськ? Чи прокурори взагалі мають необхідну освіту і експертизу певну для того, щоб розбирати процес підготовки рішень військових? Реалізації цих військових рішень? Вони ж нічого не розуміють”, — заявив експерт.
Народний депутат 8 скликання, який командував батальйоном “Айдар” Ігор Лапін навів конкретні приклади, які засвідчують особливість умов війни та неспроможність цивільного правосуддя об’єктивно та повною мірою оцінювати, те що відбувається під час військових дій.
“Візьмемо для прикладу солдата Колмогорова. Як можна було судити військовослужбовця, розслідуючи кримінальну справу за Кримінальним кодексом, але в цивільному порядку, за розбійний напад і вбивство? Військовослужбовець виконує наказ на передовій, він стоїть на посту, це передбачає певні ризики для життя”, — вважає Лапін.
Він нагадав, що військовий, виконуючи наказ про захист блокпосту, розстріляв автомобіль, який не зупинився на вимогу військових. В результаті загинула пасажирка цього автомобіля. Нагадаємо, що суд першої інстанції засудив Колмогорова до 13 років позбавлення волі, однак через два роки справу переглянули і суд дійшов висновку, що військовий не перевищував повноважень.
Лапін також навів приклад, який стосується відео та фотофіксації, яка заборонена в умовах війни.
“Ми стояли на лінії бойових дій, 2014 рік, їде автомобіль через наші позиції, начебто мирні громадяни, ми готові його пропустити, але у нього на лобовому склі відеореєстратор. Що маю зробити я? Відореєстратор може зняти наші позиції. Людей можна пропустити, але будь-яка фото та відео зйомка військовий час заборонена, а в цивільному житті — я забираю реєстратор, викидаю його в канаву і мене можна добросовісно судити за розбійний напад. І дати мені термін ув’язнення до 12 років. За що? Розумієте”, — пояснив Лапін на прикладі з своєї військової біографії.
Він впевнений, що лише цивільні правоохоронні органи не впораються з розслідуванням злочинів скоєних в умовах військового часу.
“Не можна лише за допомогою цивільного судочинства, цивільних правоохоронних органів розслідувати будь-які злочини. На сьогодні, коли іде загибель військовослужбовців — скажіть, хто поїде на передову після обстрілу чи під час обстрілу фіксувати дані про загибель? От був обстріл в Павлопіллі, загинуло 4 наших морпіха. Хто поїде на переводу фіксувати? МВС? МВС на передову не поїде, їм заборонено. Оглядати труп — не поїдуть, фіксувати факт загибелі, порушувати справу проти якогось невідомого терориста, провести якісь оперативні дії — ніхто не поїде. Туди їде ВСП — військова служба правопорядку. А згідно яких законів? Нам тоді доведеться цивільних прокурорів і цивільних слідчих відправляти у зону бойових дій, але на підставі чого? На підставі якихось додаткових наказів про відрядження? І зробимо з них усіх учасників бойових дій?", - запитує Лапін.
Більшість злочинів, які скоєні на території Донецької та Луганської областей відпрацьовують та розслідують співробітники Військової прокуратури.
Але вони потрапляють на розгляд до цивільних судів. І тут, як ми бачимо з наведеного вище прикладу справи солдата Колмогорова, можлива інша оцінка дій військових. Саме тому багато експертів вважають, що слід не ліквідовувати військову прокуратуру, а реформувати та розширювати військову юстицію — створювати військові суди.
Позиція військових
Самі військові також вважають, що державі необхідна військова прокуратури і бажано у системі військової юстиції. Після заяви заступника голови Офісу президента підрозділи ЗСУ, а також прикордонники та представники територіальної оборони висловились на захист військових прокурорів.
“Ми, як люди військові, як ті, хто безпосередньо приймає участь в російсько-українській війні, вважаємо військова прокуратура має бути!
Потрібно говорити не про ліквідацію військової прокуратури як інституту, а насамперед про реформування вітчизняного сектору безпеки і оборони, і зокрема, Військової прокуратури, створення військової поліції замість військової служби правопорядку, створення військових судів”, — йдеться у заяві 92 Окремої механізованої бригади Збройних Сил України.
Бійці вважають, що навіть психологічно співробітники цивільних правоохоронних органів бувають не готові розслідувати військові злочини.
“Стосовно військових злочинів, розслідуванням яких наразі займаються цивільні фахівці ДБР, на нашу думку, навіть психологічно вони інколи не розуміють мотивації військового, і як наслідок, не можуть надати вірну правову оцінку його діям", - йдеться у заяві.
Підтримали таку позицію в Оперативному командуванні “Північ”, а також “Південь” та в цілому ряді підрозділів ЗСУ.
Військовослужбовці наголосили, що завдяки діяльності військових прокурорів у їх лавах підвищується дисципліна.
Військові погоджуються з необхідністю проведення реформ.
“Так, дійсно, необхідно провести реформу, щоб військові прокурори займались не тільки військовими злочинами, а, насамперед воєнними! Стосовно військових злочинів, розслідуванням яких наразі займаються цивільні фахівці ДБР, на нашу думку, навіть психологічно вони інколи не розуміють мотивації військового, і як наслідок, не можуть надати вірну правову оцінку його діям. Тому, ми ще раз хочемо підкреслити: військова прокуратура має бути! Але реформована, мати свій слідчий апарат, чітку, вичерпну підслідність розслідування кримінальних правопорушень, та окрім цього мають ще бути створені військові суди та трибунали. Але ці зміни — це комплексна робота всієї гілки законодавчої влади. Ми сподіваємось, що новообраний склад ВР внесе відповідні корективи до законодавства”, — вважають бійці 10 Гірсько-Штурмової Бригади.
Досвід інших країн
Система військової юстиції діє в США, Ізраїлі, Канаді, Польщі та в інших Європейських країнах. Досвід інших країн показує, що не існує універсальної моделі військової юстиції, але загалом відокремлені органи, які займаються розслідування та правовою оцінкою військових правопорушень існує у багатьох країнах світу.
Крім того, існування військової прокуратури відповідає євроатлантичним прагненням України. І представникам влади, перш ніж братися за реформу прокуратури, слід вивчити зобов’язання взяті Україною зокрема на шляху в НАТО. Про це заявив військовий експерт Олег Старіков.
За словами експерта, наявність таких органів відповідає просуванню України в НАТО.
“Тобто, військова прокуратура, військова контррозвідка та військові суди. Ця вимога, яку ми виконуємо виходячи з того, що ми записали в Конституції, що ми йдемо в НАТО, стратегія національної безпеки. Тому, пану Рябошапці необхідно вивчити наші всі євроатлантичні документи — всі вимоги, які ми прийняли, і до яких ми прагнемо. І надалі більше такого не заявляти. Це говорить про незнання, про те, що людина мислить рівнем лейтинанта — старшого лейтинанта. А треба думати рівнем генерала”, — вважає Старіков.
Отже доцільність існування військової прокуратури обумовлена не лише тим, що Україна живе в умовах війни, а й євроатлантичними прагненнями нашої країни.
Немає коментарів:
Дописати коментар