Учасники: Анна Маляр - юрист-кримінолог; Валерій Удовиченко - представник Служби безпеки України; Дмитро Дубов - завідуючий відділом інформаційної безпеки і розвитку інформаційного суспільства Національного інституту стратегічних досліджень; Василь Володін - представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Питання до обговорення:
-Сучасний етап російської гібридної війни: причини та наслідки переходу російських спецслужб до дестабілізацій ситуації в Україні за допомогою кібернетичних методів.
-Факти безпосередньої причетності російських спецслужб до кібератак на елементи критичної інфраструктури нашої держави як один з напрямків гібридної війни.
-Законопроект №6688, як важливий інструмент протидії російським кібератакам та захисту критичної інфраструктури.
-Обговорення окремих положень законопроекту №6688, які викликали суспільний та журналістський дискурс.
-Напрями конструктивного діалогу між державними органами, громадянським суспільством та представниками ІТ-галузі для нівелювання російського деструктивного впливу.
Підсумкові матеріали:
«Запобіжників» у законопроекті про блокування сайтів через загрозу нацбезпеці має бути більше - експерт
Перелік запобіжних заходів у законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» необхідно розширити, зокрема передбачивши відповідальність правоохоронців за безпідставне блокування сайтів.
Таку думку висловила юрист-кримінолог Анна Маляр під час засідання круглого столу в Укрінформі на тему "Як захистити Україну в інтернеті: законопроект 6688".
«Для того щоб суспільство було впевнене в тому, що ця процедура не буде використовуватися для боротьби з політичними опонентами та бізнес-конкурентами у сфері комунікацій, я пропоную розширити перелік запобіжників. Зокрема, можна зазначити, що досудовий порядок можливий лише під час війни. У всіх випадках це буде тільки після дозволу суду», - зазначила Маляр.
Вона також пропонує включити до законопроекту положення про відповідальність правоохоронців у випадку, якщо суд не визначить підстав для досудового блокування ресурсів.
«І тоді правоохоронці хай самі обирають: чи вони спочатку йдуть до суду, чи вони точно впевнені в тому, що мають всі докази, щоб потім суд надав свій дозвіл. Окрім того, необхідно дуже чітко надати формулювання і звузити сферу застосування цих норм з боку правоохоронців задля уникнення зловживань. Приміром, ми можемо поширити дію цих норм, тобто досудового блокування, для злочинів проти основ національної безпеки, миру та міжнародного ускладнення», - пояснила юрист-кримінолог.
Водночас, за її словами, в проекті варто визначити, що поширення певної «підривної» інформації вже є способом вчинення злочинів, пов'язаних із технологічним тероризмом.
«І ще одна пропозиція: визначити не інформацію, за допомогою якої вчинено цей злочин, і відповідне її блокування, а дуже важливо зазначити, що поширення інформації і є способом вчинення злочину. І якщо така ситуація склалася, тоді це є підставою для досудового блокування», - додала вона.
Акцентуючи на вже визначених розробниками законопроекту п'яти запобіжниках безпідставному блокуванню сайтів, експерт зауважила, що така процедура можлива лише в рамках кримінального провадження.
«Законодавець передбачає п'ять запобіжників для того, що це не перетворилося на свавілля. Але про них чомусь ніхто із критиків не говорить. Так, слідчий або прокурор можуть в досудовому порядку тимчасово блокувати інтернет-ресурси винятково на 48 годин. При цьому в законопроекті визначено, що досудове тимчасове блокування теж потребує судового дозволу, але з певним зазором часу: судовий дозвіл буде надано, але пізніше. По-друге, якщо суд вважає безпідставним таке блокування вдруге, то ані слідчий, ані прокурор таке рішення прийняти не можуть, - і це теж запобіжник. Законопроект передбачає виняткові випадки, коли сайти може бути тимчасово блоковано до суду і власник обов'язково попереджається про це, тобто у нього ще є час для реагування і у цей момент він знає, що є кримінальне провадження», - уточнила вона.
Окрім того, Маляр наполягає на тому, що запропоноване в законопроекті визначення технологічного тероризму потребує доопрацювання відповідно до чинного кримінального законодавства.
«Якщо ми говоримо про визначення технологічного тероризму, дійсно, Україна є в авангарді з цим законопроектом, тому що визначити його надзвичайно складно в усій міжнародній спільноті. Але певні кроки потрібно робити. Наведене в законопроекті визначення потребує доопрацювання з тієї причини, що воно не корелюється з чинним кримінальним законодавством», - зазначила експерт.
Як повідомлялося, 21 червня народні депутати включили до порядку денного законопроект №6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», зареєстрований у ВР 12 липня 2017 року. Цим законопроектом пропонується узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки і оборони України.
Відео з прес-конференції:
Немає коментарів:
Дописати коментар