Чому ми ведемося на фейки?

Один пост у Facebook і….

Луганщина – Лоханщина, візит Президента – кіно, вчителі – сепаратисти, а школа взагалі – фейкова.

І все це сталося після резонансного приїзду Володимира Зеленського на Луганщину, а саме після спілкування з мешканцями Золотого-4. Інтернетом почало ширитися фото де на одній частині кадру педагоги з Президентом України, а на іншому начебто епізод 2014 року, де начебто двоє вчителів на мітингу під російськими прапорами.

Самі вчителі спершу подумали, що це хтось невдало пожартував… Але це виявся зухвалий фейк.

І цей горе фейк направлений не на цих педагогів, навіть не на Президента, він направлений проти миру, проти свободи, проти людей, проти України, як держави.

Але чому ми ведемося на подібні фейки?

Фейки – це свого роду неправда і їх завдання підняти рівень радикалізації суспільства, рівень агресії, переключити увагу аудиторії від важливих тем на незначні або видумані події.

Не слід забувати, що дискредитація стала ключовою зброєю – і той самий facebook вже перетворився на «потужну» зброю. І не слід забувати, як в цей самий час фейками нас годують росіяни, підробляючи акаунти, відео, фото, придумуючи «розіп’ятих хлопчиків», «бендерівських карателів» та інших маразм.

Будьте уважні, не ведіться на фейки! Адже правда поряд!