Однією з найрезонансніших тем, яка сколихнула українське суспільство за останні кілька днів, є питання: чи існуватиме в Україні військова прокуратура як така?
Це питання виникло в українському інформпросторі завдяки заяві Руслана Рябошапки, тобто можливого майбутнього генпрокурора України, а нині – заступника голови офісу Президента. Посадовець висловився щодо доцільності існування військової юстиції в нашій воюючий країні взагалі та військових прокуратур, як одного з її інститутів.
В умовах війни, яка сьогодні триває в Україні, повинні існувати органи, як військова прокуратура, які будуть здійснювати юридичний супровід і розслідувати військові злочини. Таку думку у коментарі УНН висловив військовий експерт Сергій Грабовський, коментуючи заяву про нібито недоцільність існування військової прокуратури.
“А що, у нас закінчились бойові дії? Давайте тоді за логікою скажемо, що давайте приберемо блок кримінальної відповідальності за вчинення військових злочинів.
Ми вже стикалися із цією проблемою на початку війни — щодо доцільності існування органів військової юстиції. Нам потрібно розвивати цей орган, бо специфіка правопорушень і специфіка військових в умовах бойових дій вимагає особливого підходу — законодавчого і юридичного. Специфіка розслідування і супроводження військової діяльності в умовах бойових дій вимагає наявності спеціальних органів розслідування”, — вважає експерт.
Грабовський навів приклад, який демонструє відмінність цивільного життя від умов війни, а відповідно і відмінність в юридичній оцінці тих чи інших дій.
“Приклад який я можу навести: припустимо підрозділ отримав задачу закріпитися на околиці якогось села і певним чином вони займають чиюсь приватну власність. Потім з’являється звинувачення, що внаслідок цього пропали якісь речі і командира підрозділу або солдата звинувачують у пошкодженні приватного майна або зникненні речей. Такі питання потребують особливого розгляду в особливих умовах”, — пояснив експерт.
Також експерт не розуміє, як цивільні правоохоронні органи будуть проводити розслідування безпосередньо в умовах бойових дій.
“Практика світова свідчить про те, що саме у період ведення бойових дій такі спеціальні органи, які проводять розслідування, і які призначені саме для юридичного забезпечення бойових дій і всього, що з ними пов’язано, вони мають існувати. І це практика, яка є в будь-якій армії, суспільстві”, — впевнений Грабовський.
Експерт також прокоментував можливі причини такої заяви з боку представника влади. На думку Грабовського, в основі лежить логіка про те, що війни вже немає і все йде до умиротворення, а отже державі не потрібні органи, які притаманні країні, що воює.
“Але останні події із загибеллю наших військовослужбовців вказують на те що війна є, і вона буде продовжуватися. Я не здивований такими заявами, але на скільки вони мають місце для застосування ... Я маю глибокий сумнів у тому, що це можна застосувати. Але логіка нашого життя і військового конфлікту вимагає наявності певних органів юридичного забезпечення бойових дій”, — вважає експерт.
Нагадаємо, заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в існуванні військової прокуратури. Він повідомив, що ця структура буде однією з перших реформована.
У відповідь Головна військова прокуратура оприлюднила заяву, в якій йдеться, що подібні твердження ґрунтуються на поверхневих уявленнях про діяльність військових прокурорів. У військовій прокуратурі розраховують на зважені реформи.
Військові прокурори нагадали, що саме завдяки їхній діяльності вдалося, зокрема, притягти до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни 263 осіб, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 чиновник, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ).
P.S.
Вважається, що фразу «хочеш миру — готуйся до війни», або, в оригіналі, «si vis pacem para bellum», вжив римський історик Корнелій Непот (Cornelius Nepos) 94-24 року до н. е..
Схожу фразу (qui desiderat pacem, praeparet bellum) використовував Публій Флавій Вегеций Ренат (Publius Flavius Vegetius Renatus) в 3-й книзі своєї праці «Про військову справу» (De Re Militari), написаного в 4-5 століттях. А сама ідея була помічена ще у Платона в «Законах» (імовірно 354 рік до н. е..)...
Невже тоді люди були більш далекоглядні та розумніші?...
Немає коментарів:
Дописати коментар