Про це пише видання The Wall Street Journal.
Газета, нагадує подробиці інциденту: кілька сотень військових і зброї рушили на базу сил спеціального призначення США розташованої поблизу Дайр-ез-Заур в ніч з 7 на 8 лютого. Речниця Пентагону Дана Уайт згодом підтвердила, що підрозділ йшов під прикриттям «артилерії, танків, реактивних систем залпового вогню і мінометів». Армія США оборонялася «за допомогою комбінації повітряних і артилерійських ударів».
Уайт не уточнила, скільки саме нападників було вбито, але зазначила, що США «спостерігали» нарощування військових сил впродовж тижня. Міністр оборони США Джеймс Маттіс назвав конфронтацію «дивною», додавши: «Я не уявляю чому вони напали саме там, бо було відомо, що там є наші сили, принаймні росіяни про це знали». Він послався на російсько-американську угоду у «випадках військового конфлікту», за якою росіяни погодилися залишатись на західному березі річки Євфрат.
Як стало відомо, російські найманці були вбиті під час нападу, до якого також був причетний ліванський осередок Хезболли. Кремль намагається приховати ці смерті, але це стає все складніше, бо цинкові труни повертаються додому, а російські медіа поширюють інформацію про це. Зрештою, міністр закордонних справ у вівторок визнав що «кілька десятків» росіян були вбиті або поранені, але уточнив, що «російські військовослужбовці не брали участі ні в яких подіях, а російська військова техніка не використовувалася».
Все залежить від того, кого розуміти під «російськими військовими». Все більше доказів того, що напад зорганізовано під керівництвом Євгена Пригожина – російського олігарха, який виконує більшість брудної роботи Путіна. Його бізнес, зокрема включає «фабрику тролів», яку минулого тижня американський Федеральний суд присяжних звинуватив у втручанні у виборчий процес Президента США в 2016 році.
Як зазначає видання, Володимир Путін вже мав досвід використання найманців у Криму та на сході України, тому вважає за краще все заперечувати, якщо щось пішло не так. Адміністрація Обами в 2016 році внесла Пригожина в чорний список за підтримку агресії Росії проти України, а в червні Адміністрація Трампа наклала санкції на Дмитра Уткіна, колишнього російського розвідника, пов’язаного з Приватною військовою компанією Вагнера, що належить Пригожину.
За даними Інституту вивчення війни Бредлі Хенлона, «Вагнер» воює в Сирії з 2015 року, в тому числі в кампаніях повернення багатих на нафту територій. Путін роздавав контракти, пов’язані з нафтою і видобутком корисних копалин, найманцям в Сирії, в тому числі Пригожину.
The Washington Post повідомила з посиланням на джерела розвідки, що Пригожин «отримав дозвіл від неназваного російського міністра» на атаку, яку також «обговорив» з сирійськими офіційними особами. На думку ЗМІ, Пригожин ніколи б не здійснив таку операцію, якби не відчував, що у нього є підтримка на найвищому рівні в Кремлі.
«Навіщо ризикувати такою атакою, особливо з огляду на те, наскільки погано вона закінчилася для Росії?», – зазначає автор статті в The Wall Street Journal.
Путін постійно вишукує у супротивників ознаки слабкості, і, можливо, він хотів принизити Трампа, захопивши кількох американців. Можливо, він сподівався витіснити війська США і захопити прилеглі нафтові родовища. Відсутність чітких сигналів з боку Трампа про наміри США після перемоги над «Ісламською державою», зважаючи на лозунги його кампанії в 2016 році, що Сирія є чужою проблемою, могли привести Путіна до думки, що деякі американські жертви, полонені або відступ сил, збільшили б заклики всередині США до виходу з Сирії.
Реакція США була вражаючою і похвальною, але американське мовчання про російську атаку – викликає подив. Атака знову продемонструвала, що Путін хоче завдавати шкоди інтересам США, де тільки бачить таку можливість, навіть ризикуючи бойовими діями між США і Росією. Можливо, Дональд Трамп не хоче принижувати Путіна, але останній не забуде цю поразку тільки тому, що США мовчать про неї.
Небезпека полягає в тому, що Путін інтерпретує мовчання в США, як знак для можливості помсти. Путін йде на перевибори цієї весни, і хоча він сфальсифікував голосування для гарантії перемоги, російська громадськість повинна знати, що його найманці зазнали принизливої поразки. Якщо США не скажуть правду, Путіну легше брехати.
Російська участь також демонструє, що США створили де-факто безпечну зону для союзників в східній Сирії. Пентагон як і раніше переслідує розрізнених бойовиків Ісламської держави, але є й інша мета – вплинути на конфігурацію Сирії після перемоги над ІДІЛ. Путін натомість прагне «виштовхнути» звідти США і їх союзників, щоб його вісь з Іраном могла домінувати в Сирії. А це означає, що слід очікувати більше подібних зіткнень.
Нагадаємо, що Директор Центру імені Рафіка Харірі Фредерік Хоф, заявив, що Башар аль-Асад, схоже, зрозумів, що, за винятком використання зарину, може робити в Сирії усе, що йому заманеться.
Немає коментарів:
Дописати коментар