Ренегати-патріоти

Спляча агентура СБУ часів Януковича, або як Юрій Михальчишин з «правими радикалами» боровся і Льовочкіну служив

За часів КДБ існував такий термін «спляча агентура».

Представники цієї категорії «сексотів» спокійно працювали на фабриках, заводах, організаціях, чи навіть у підпільних групах українських націоналістів і нічого не робили. Вони не надавали інформації, не видавали колег чи побратимів, але в певний момент вони повинні були «прокинутись» і почати беззаперечно виконувати вказівки оперпрацівника-куратора.

Нещодавно нам стало відомо про одного такого сплячого агента – псевдопатріота Юрія Адріановича Михальчишина.

Відомо, що «у розробку» його взяли після бійок на 9 травня 2011 р. у Львові. Михальчишина після цього три дні тримали невідомо де. Певні джерела говорять, що його запакували у якомусь підвалі сбушники, і довго й вишукано катували.

Для «золотого хлопчика» це було справжнім шоком, адже він з дитинства ріс у достатках відомої родини, і не знав ані проблем з грішми, ані проблем з поганим ставленням до себе. У своєму середовищі Юрій був «недоторканим мажором». В один із моментів він почав погрожувати спецслужбовцям, що накладе на себе руки. Після цього настав певний перелам у спілкуванні з силовиками, і його завербували.

Наші джерела кажуть, що молодий Юрко відмовся сам обирати собі оперативний псевдонім, віддавши це на відкуп оперпрацівнику. А той сказав – будеш «Сташинським». Сам цим псевдо Юрій Михальчишин і підписав документ про конфіденційне співробітництво з СБУ розливу Януковича.

Імовірно, саме з цим пов’язана його подальша дивна поведінка, особливо під час Майдану та війни на Сході. Так, після його “бикувань” на майдані у Львові йому набили обличчя, після чого він взагалі перестав з’являтися і у революційному Києві. Пізніше, з початком війни на Донбасі, він, як і решта провідників “Свободи”, лише робив різкі заяви, але ні разу туди не їздив і обмежив будь-яку участь у акціях на Сході країни.

Загалом це і не дивно, якщо згадати «амбарну книгу Партії Регіонів», де вказано, які величезні суми фінансування отримувала ВО «Свобода».

Згодом, після того, як політсила “Свобода” провально програла вибори, у ЗМІ циркулювала інформація про конфлікт Михальчишина з Тягнибоком. Говорили різне, однак, саме після цих подій восени 2014 р. СБУ приймає на роботу кандидата політичних наук Юрія Михальчишина. За нашою інформацією, за особистою вказівкою Якименка справа агента «Сташинського» була знищення до перемоги Революції Гідності, а Юрію Михальчишину було доручено інкорпоруватися в СБУ на хвилі заходу патріотичних сил та оновлення Служби. Дуже шкода, що тоді В.Наливайченко не розгледів засланого козачка, а можливо і умисно допустив його до таємниць…

Завданням Юрія у вже оновленому СБУ було знищення патріотичних сил з середини та провокування СБУ на їх переслідування ніби за фінансування з боку Кремля.

Тепер він став подвійним ренегатом, який переслідував тих, кого ще рік тому називав ідейними побратимами.

Інформація про те, що Михальчишин пішов працювати до СБУ з’явилась у ЗМІ ще восени 2014 року, однак, тоді говорили про те, що він займався допомогою АТО, спецопераціями проти сепаратистів і терористів тощо. Але, як виявилось, насправді його профільним напрямком є “стримання правого екстремізму”. Як ми знаємо, Михальчишин має наукову спеціалізацію з цієї теми, крім того, сам був частиною цього руху. Відтак, з осені 2014 року саме він курував усі дії силовиків проти правого руху та його діячів.

Відтак, можна стверджувати, що саме очолюваним ним аналітичний центр “закрив” таких патріотів, як Віта Заверуха, “убивці Бузини” і т.д.

А потім Юрій Адріянович з СБУ дуже швидко пішов. За нашою інсайдерською інформацією, до нього стала приглядатися власна безпека спецслужби через підозрілі контакти з оточенням Льовочкіна та явно провокативну інформацію відносно окремих патріотів. Справа в тому, що Юрій частенько грішив тим, що використовував свої повноваження для «натравлювання» СБУ на своїх ворогів з числа націоналістів.

І на останок – останнім часом Юрій Михальчишин знову почав вилазити з усіх можливих шпальт та екранів. Коштує це дуже дорого. Риторичне питання: для чого знову будять сплячу агентуру?